Позакласна робота з математики

План

1. Вимоги до ведення зошитів і щоденників.

2. Домашня робота учнів з математики, її мета та зміст.

3. Позакласна робота з математики.

Література

1. Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1982. С. 37-41.

2. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. посібник. – К.: А.С.К., 1999. С. 50-53, 113-117.

3. Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. С. 9-13, 131-137.

4. Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок. – К.: „Магістр – S”, 1996. - 4-11, 64-66с.

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: Початкова школа. – 2006. С. 161-186.

1. Вимоги до ведення зошитів і щоденників

а) вимоги до ведення зошитів

Підвищення вимог до якості викладання всіх предметів вимагає ґрунтовного поліпшення порядку ведення учнівських зошитів.

Привчаючи учнів до правильного і охайного виконання письмових завдань, учитель виховує в них повагу до праці взагалі, сумлінне ставлення до виконання поставлених завдань, звичку до чистоти і порядку.

З математики у 1-4 класах є ще й додаткові зошити з друкованою основою, що разом з підручником становлять єдиний навчальний комплект.

Школяр повинен бережливо використовувати зошит: не виривати з нього сторінок, не починати новий зошит, доки не списано попередній.

Дозволяється користуватися поліетиленовою обгорткою для зошита.

Учнівський зошит не є державним документом, тому в початкових класах, враховуючи вік дитини, повільну техніку письма, учні міських шкіл пишуть номер школи, а сільських – назву школи. У 1-2 класах зошити підписує вчитель, у 3-4 – самі учні за зразком, написаним учителем на дошці. Наприклад:

Зошит Зошит

з математики для контрольних робіт

з математики

ня ня

уч________ 1-А класу уч_______ 2 класу

ениці ениці

школи № 1 м. Балаклеї Березнянської початкової школи

Прищепи Олексія Гончара Олексія

Лук’яненко Надії Гончар Світлани

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишаємо поле шириною 2,5 см.

Учні повинні писати розбірливо, дотримувати всіх каліграфічних вимог, правильно тримати ручку, виконувати вказівки вчителя щодо правильної пози та положення зошита на парті.

У 1-4 класах запис математичних завдань розпочинаємо у третій половині клітинці від згину сторінки зошита, а від поля – у другій.

Між прикладами відстань добирається довільно, але з обов’язковим дотриманням вимог естетичності та економії паперу

У 1-му класі розв’язання задач записуємо окремо у вигляді прикладу.

У 2-му класі (II півріччя) вводиться короткий запис відповіді задачі. Повну відповідь рекомендується записувати в окремих випадках у 3-4 класах.

Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком наступної у зошитах з математики – чотири клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки).

Навчальні вправи з математики виконуються в зошиті в клітинку. Цифри і букви пишуться в клітинці зошита похило.

У 1-4 класах висота цифр в одну клітинку.

У 1- 2 класах рекомендується записувати малі букви висотою в одну клітинку, а в 3-4 класах – 2/3 клітинки.

У виразах з дужками для написання дужки потрібно відводити окрему клітинку.

Найменування мір пишеться після числа скорочено без крапок: міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м, кілометр – км, квадратний сантиметр -, квадратний дециметр - , квадратний метр - ,(висота цифри 2 – ½ клітинки); грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, секунда – с; при скороченні найменування грошової одиниці ставиться крапка: гривні – грн., копійки – к.

Коли ж назва міри вживається без числа, то слово пишемо повністю, наприклад: „Скільки кілометрів туристи пройшли першого дня?” Назви предметів біля цифри записуємо однією початковою буквою з крапкою: 42:6=7(в.). У реченні відповіді до задачі назви предметів пишемо повністю (Відповідь: 7 відер води налили в бочку).

Починаємо писати відповідь з числа:

- 7 кг яблук залишилось у ящику.

- На 3 кг цукерок менше, ніж печива.

- 20 дерев посадили школярі.

Слова, які починаються на голосний, скорочуємо, як правило, до наступного голосного (яблука – ябл., ялина – ял., аркуші – арк.).

Неправильно записані числа учні повинні закреслити косою лінією, а поруч або в горі писати правильно.

в) вимоги до ведення щоденника

Щоденник містить такі сторінки: титульну, для запису предметів та їх викладачів, для запису розкладів уроків, позакласних та позашкільних занять. Також в щоденнику містяться правила для учнів та вказівки до ведення щоденника.

При веденні щоденника потрібно дотримуватися таких вимог:

Загрузка...

1. Щоденник є шкільним документом учня і ведення його обов’язкове. У випадку загублення щоденника питання про його заміну вирішується учнівською радою школи.

2. Учень заповнює титульну сторінку, записує назви предметів, прізвище, ім’я та по батькові вчителів, розклад уроків, позакласних та позашкільних заходів.

3. Учень щоденно записує домашні завдання в графі тих днів, на які вони задані.

4. Учень на вимогу вчителя, класного керівника повинен подати щоденник.

5. Вчитель, виставляючи оцінку в класному журналі, одночасно заносить її до щоденника і завіряє своїм підписом.

6. Класний керівник слідкує за наявністю в щоденнику всіх оцінок, отриманих учнями на протязі тижня, виставляє оцінки за поведінку, за старанність у навчанні і суспільно-корисній праці, робить відповідні помітки.

Вчитель, якому доручено вести суспільно-корисну продуктивну працю, виставляє оцінку за тиждень.

7. Для поміток класного керівника відведена спеціальна сторінка в кінці щоденника.

8. Батьки зобов’язані щотижня придивлятись і підписувати щоденника.

9. Адміністрація школи здійснює систематичний контроль за станом ведення щоденників учнів.

2. Домашня робота учнів з математики, її мета та зміст

Самостійне виконання дітьми домашніх завдань було й залишається важливою ланкою навчання математики

Воно сприяє розвитку та закріпленню знань учнів, формуванню їхніх умінь і навичок, привчає дітей до систематичної і наполегливої праці.

Розрізняють:

а) усні (заучування правил);

б) письмові (розв’язування задач, приклади);

в) навчально-практичні (виготовлення прямокутника і т.д.).

Домашні завдання є колективні, групові, індивідуальні.

Мета домашнього завдання:

а) закріплення знань, умінь та навичок;

б) систематизація набутих знань і умінь;

в) підготовка до роботи на уроці.

Вимоги до домашнього завдання:

а) давати завдання, коли вже сформовані певні навички;

б) не задавати на вихідні;ї

в) систематичність;

г) об’єм всіх домашніх завдань: 1 клас – 1 год., 2 клас – 1,5 год., 3 клас – 2 год.

д) завдання повинно бути доступним, посильним, зрозумілим.

е) давати інструктаж і перевіряти, чи всі записали в щоденник;

ж) щоденно перевіряти виконання домашніх завдань.

Значення домашнього завдання:

а) глибше розуміють матеріал, що вивчається;

б) закріплюють набуті знання;

в) виховує самостійність, відповідальність;

г) активізує розумову діяльність учнів.

Орієнтовно зміст і об’єм домашніх завдань з математики вміщено в підручниках – це завдання з кружечками. Але вчитель-класовод може його змінювати (замінити іншим).

Перевірка домашнього завдання

Перевірку домашнього завдання треба робити обов’язково на уроці. Перевіряти завдання треба швидко, чітко, часто змінюючи форму. Перевірка може бути повною, вибірковою або зводитися до констатування самого факту, що завдання виконано.

Повністю перевіряється засвоєння нових математичних понять, обчислювальних прийомів, способів розв’язування задач.

Повна перевірка займає 5-8 хвилин уроку. Проводиться вона так. 1-2 учні записують, користуючись підручником, розв’язання задач або частину прикладів на дошці. Інші в цей час вправляються в усній лічбі або під керівництвом учителя перевіряють правильність обчислень решти прикладів домашнього завдання.

Потім увага звертається на записи на дошці. Той, хто розв’язував задачу, коротко повторює її зміст, повідомляє план розв’язування і її відповідь. Решта учнів звіряють розв’язання із своїми записами у зошиті.

Під час вибіркової перевірки звертається увага на задані приклади, важливі для усвідомлення теоретичного матеріалу уроку, які знадобляться найближчим часом для пояснення нового матеріалу. Для вибіркової перевірки достатньо 3-5 хвилин уроку.

Наявність виконаного завдання вчитель може з’ясувати перегляданням учнівських зошитів, в цей час діти зайняті взаємоперевіркою, займає така перевірка 1-2 хвилини.

Після неї проводять самостійну роботу подібну за змістом. Можна здійснювати самоперевірку, групову перевірку.

Розглянемо приклади перевірки домашнього завдання

1. Перед уроком записати на дошці розв’язання прикладів домашнього завдання (усіх або частини). За цими записами учні на уроці перевіряють правильність своїх відповідей.

2. Записати на дошці відповіді прикладів (у порядку зростання). Учні звіряють їх зі своїми результатами.

3. Записати на дошці приклади без відповідей. Один-два або кілька учнів по черзі виходять до дошки і записують ці відповіді.

4. На дошці записано приклади з відповідями, одна-дві з яких неправильні. Учні мають знайти помилки і виправити їх.

5. Учитель пропонує дітям додати відповіді всіх прикладів і результат порівняння з числом, записаним на дошці (це число і є сумою відповідей).

6. На дошці – розгорнутий запис розв’язування прикладів. За допомогою такого запису треба пояснити хід розв’язування і зазначити, на які властивості дій спирається застосований обчислювальний прийом.

7. Перевірити розв’язання прикладів:

а) повторно пояснивши хід розв’язування;

б) переставлянням доданків чи множників;

в) застосувавши зв'язок між арифметичними діями.

8. Записано приклади на письмове множення чи ділення. Треба назвати всі проміжні добутки або неповні ділені.

9. Розповісти про порядок виконання дій у прикладі з дужками або на сумісні дії першого і другого ступенів.

10.Назвати компоненти і результати одного-двох прикладів, наприклад: 84:21=4; 84 – ділене, 21 – дільник, 4 – частка.

11.Прочитати кількома способами приклади. Наприклад, 73-19=54 (від 73 відняти 19 дорівнює54; 73 мінус 19 дорівнює 54; 73 зменшити на 19 буде 54; зменшуване 73, від’ємник 19, різниця 54; 73 більше від 19 на 54).

Перевірка розв’язання задач

1. На дошці записано розв’язання задачі. Учні звіряють з ними свої записи.

2. Учитель або учень записує на дошці числовий вираз розв’язання задачі або окремі дії, а діти повідомляють план розв’язування і повну відповідь.

3. На дошці – числові відповіді до кожної задачі. Учні мають звірити їх зі своїми, а потім прочитати повні відповіді.

4. Учитель записує правила розв’язання задачі, а учні повинні записати дії, за допомогою яких цей план реалізується.

5. На дошці – схематичний запис умови задачі і відповідь. Учні мають перевірити відповідь, виходячи із життєвої ситуації.

Ціна, грн. Кількість, м Вартість, грн.
3
4
6
х
22

Вони міркують так: купили 3м тканини по 6 грн. і 4м – по 1 грн. Для перевірки обчислюють: 6-3+1-4=18+4=22.

6. Розповісти, яка залежність існує між величинами, даними в задачі.

7. Один з учнів читає умову задачі і розповідає, як її розв’язати. Після цього вчитель пропонує записати на дошці числовий вираз або окремі дії розв’язання за умови, що одне з даних задачі змінено. Наприклад, у задачі йшлося про купівлю 6м; змінити це число на 9м.

8. Складену задачу перетворити на окремі прості задачі.

9. Скласти задачу, аналогічну (обернену, з іншими запитаннями тощо) тій, що розв’язувалася вдома.

10.Порівняти розв’язання задачі у домашній роботі із задачею, яка розглядалася раніше. У цьому разі учням треба повідомляти про основу такого порівняння (за чим порівнюються задачі).

Протягом навчального року може трапитися, що значна частина учнів не виконує тієї чи іншої вправи. У такому разі завдання треба розібрати фронтально і розв’язати в класі.

Класоводи не рідко показують учням кращі зразки виконання домашнього завдання. Напевно, школярам, роботи яких демонструються як кращі, варто виставляти відмінну оцінку в класному журналі. Взагалі доцільно відповіді одного-двох учнів на уроці в процесі пояснення виконання домашніх завдань оцінювати в балах. ось що пише з цього приводу О.В.Заславська: „Особливого значення надаю перевірці та оцінюванню домашніх вправ. Учні, на мою думку, мають бути переконані, що їхні зусилля і старання вдома неодмінно зацікавлять учителя, що без них весь процес навчання, їхня робота вважатимуться неповноцінними, незавершеними. У свою чергу, педагог зобов’язаний мати чітке уявлення про домашню роботу кожного вихованця, стежити за його успіхами й невдачами, щодня об’єктивно оцінювати такі завдання”.

Позакласна з математики є складовою частиною навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці

Основні завдання позакласної роботи:

а) поглиблювати і розширювати знання і практичні навички учнів;

б) розвивати практичне і логічне мислення учнів, кмітливість, математичну зіркість;

в) виявляти найбільш обдарованих дітей, сприяти їхньому дальшому розвитку, виховувати інтерес до математики;

г) залучати дітей до цікавих занять, зміцнювати цим дисципліну;

д) виховувати наполегливість, любов до праці, організованість, колективізм.

Позакласна робота відрізняється від класної тим, що її будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, але слід заохочувати обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість, обчислення, використання раціональних способів розв’язування.

Для позакласної роботи вчитель добирає доступний матеріал підвищеної трудності. На відміну від уроку, позакласна робота мах характер математичних розваг, ігор, змагань. Тут широко використовують вправи в цікавій формі. однак використовуючи цікавість, треба пам’ятати, що вона цінна лише тоді, коли сприяє розумінню математичної сутності питання уточненню і поглибленню знань з математики.

Учитель повинен старанно продумати організацію позакласної роботи, з тим, щоб вона забезпечувала активність, ініціативу і самостійність учнів.

Є різні види позакласної роботи. Це позакласні заняття, математичні куточки, математичні вечори або ранки, математичні гуртки, конкурси, олімпіади. Розглянемо кожний вид роботи.

Позакласні заняття

Позакласне читання, або як його іноді називають „година цікавої математики”, звичайно проводять для всього класу. Тривалість заняття різна: від 30 до 45 хвилин, залежно від віку учнів. Таке заняття можна організувати 1-2 рази на місяць. За змістом воно повинно бути пов’язане з роботою на уроці, але тут розв’язують задачі підвищеної трудності, задачі на кмітливість, задачі-жарти, цікаві задачі з геометричним змістом, логічні задачі, приклади-рівняння, для розв’язання яких використовують цікаві прийоми. Пропонують завдання на заповнення логічних квадратів, відгадування задуманих чисел, розгадування ребусів, шарад, загадок тощо. На занятті доцільно поєднувати колективну та індивідуальну роботу.

Ответить

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Вы можете использовать HTML- теги и атрибуты:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

54 + = 58